Статьи о породе - "ШОТЛАНДСЬКИЙ ТЕР"ЄР" (укр.)

ТРІШКИ ІСТОРІЇ....

 

Безперечно, світ повинен бути вдячний Шотландії не тільки за віскі. Більшість відомих і популярних порід дрібних тер'єрів - "шотландці" по походженню. Висновки істориків дають підставу вважати, що наш герой скотч-тер'єр, а також скай-тер'єр, і керн, і денді-даймонд, і вест-хайленд - двоюрідні брати. У минулі часи окремі райони гірської Шотландії були відокремлені одна від одної, a звязок між ними - затруднений. Це разом з творчим характером шотландців і суворою природою краю дало поштовх до невиданної до того часу популяції собак з жорсткою шерстю та дивною зовнішністю.

Шотландські тер'єри були виділені в окремий клас у 1875 році на виставці в Брайтоні. А у 1882 році у Англії для удосконалення породи був створений перший клуб любителів скотч-тер'єрів, а сім років потому був опублікований перший стандарт породи. Але, не дивлячись на це, скотчик того часу не мав тієї неперевершеної зовнішньості, яку ми можемо спостерігати зараз. Почнемо з того, що основним окрасом був не чорний (як ми привикли зараз), а "брiндл" (breendle) (плямистий, чорний) на яскраво-рижій основі. Чорною була лише маска на морді.

Пращури сучасних скотчів були створені для полювання на норних тварин - кроликів, лисиць і навіть бoрсуків. І, не дивлячись на ультрадекоративний зовнішній вигляд "шотландця", він зберіг всі свої робочі якості : безстрашність і злобність до звіра, хитрість та неабияку силу.

 

ВІДМІННИЙ КОМПАНЬЙОН

 

Після першої світової війни популярність скот-тер'єра повсюди у Європі стала стімко рости. У більшості випадків це пояснювалося прийнятій для тої епохи надскладної стрижки собаки, яка кардинально міняла її зовнішність. У Великобританії любов до "шотландця"  досягнула свого зеніту в тридцятих роках, коли Кеннел Клуб зареєстрував 4 тисячі 531 цуценя скот-тер'єра у 1935 році.

Скотчики завдяки своїй незвичній зовнішності часто ставали улюбленим об'єктом для художників та дизайнерів. Навіть виробники віскі піддали чарівності породи, і любителі спиртного, відкриваючи пляшку відомого шотландського знаку "Black&White" , впізнавали на етикетці нашого друга та його білого побратима - "веста". Мода на скотч-тер'єрів почала набувати розмаху епідемії. Не обійшла ця "хвороба" стороною й Росію. Є знімки, на яких поет В.Маяковський в обнімку з скотч-тер'єром Щеном. Але особливу, ні з чим не зрівнянну (навіть з іміджем вівчарки) славу цій породі в бувшому СССР приніс клоун Карандаш (артист М.Н.Румянцев). З середини тридцятих років і до своїх останніх днів клоун виходив на сцену тільки у супроводі скотч-тер'єрів, i всі вони носили сценічний псевдонім Клякса. Успіх цього творчого альянсу краще всього руйнує легенди про ослину впертість і патологічну нездатність про дресирування шотландського тер"єра.

На північно-американському континенті своїй популярності скотч зобовязаний президенту США Франкліну Делано Рузвельту. З двох його "шотландців" одна сука - Фела - повсюду супроводжувала президента і навіть була присутня на історичній зустрічі керівників трьох союзних держав антигітлерівської коаліції в Ялті.

Але всетаки  мода не зробила маленького "шотландця" популярним в істинному смислі. Це була собака для обраних світу цього, для бомонду та театралів. Її можна було зустріти в Лондоні, Парижі та в Нью-Йорку, на вулицях та бульварах, у престижних магазинах та у лісі: головним обовязком собаки стало підкреслювати елегантність господаря.

 

САМИЙ ТЕР'ЄРИСТИЙ ТЕР'ЄР

 

Незважаючи на те, що він давно став собакою-компаньйоном для шикарної публіки, скотті, відомий раніше як азарний та відважний мисливець, зовсім не втратив свій хист до полювання.

Скот-тер"єр нагадує знатного респектабельного лорда, який ховає за модним зовнішнім образом незатійливі смаки джентельмена-фермера, гаряче відстоює свою незалежність і відрізняється доказаною на ділі хоробрістю.

"Він - повна протилежність маленьким собакам : міцний і сильний, завжди демонструє повадки і риси характеру, притаманні тільки крупним породам" - так говорить про нашого героя Жаклін Сенктелет, експерт-кінолог з Франції, яка вже більше 35-ти років займається розведенням данної породи.

Шотландський тер"єр вміло поєднує у собі всі плюси й недоліки тер"єрів - він свободолюбивий та хитрий, і в той же час признає чіткі границі, які навіть йому неможна переступати.

Часто "знавці всіх порід" називають його впертим. Але ні, просто малюк скотті - не раб, він дуже рішучий пес, і підкорюється тільки тоді, коли вважає команду абсолютно правильною. Він може довести власника до білого каління, але постоїть за себе і підкориться не раніше, ніж буде вважати це необхідним. Ваші побажання - не наказ для тер"єра. Він надзвичайно цінує свою свободу, хоча й піддається дресируванню. Повагу цієї неймовірної собаки можна заслужити тільки ласкавим та розумним обходженням з нею.

Виховання маленького скотчика необхідно починати з самого раннього віку, а в протилежному разі пес скористаеться Вашою слабкістю і стане просто незносним.

Не чекайте, что Ваш жесткошерстний друг буде щосекунди дарувати ласку й ніжність, віддано заглядаючи Вам у очі... Ні ! Це не шотландський стиль ! Скотті дуже стриманий - такою вже є одна з головних рис його характеру. Серед них зустрічаються такі сноби, що впору звертатися до них на "Ви", а краще "Ваша  світлосте". Сторонні люди просто не існують для цієї собаки. Не дивлячись на всю серйозність та вдумчивість - звичайно скотч-тер"єри безроздільні власники свої господарів і часто страждають від ревнощів, правда, не показуючи виду.

"Шотландця" не можна назвати агресивним до собі подібних, але він і не є байдужим до вияснення відносин.  Хоча як правило не є зачинщиком сварки. Боягузів серед скотчів немає, вони не пасують навіть перед нападом монстрів собачого світу, а сміливо атакують, впиваючись своїми величезними іклами в голову чи морду суперника.

Не зовсім просто складаються їх відносини з дітьми. З тими, кого пес знає, зхто відноситься до нього з повагою - проблем не виникає. Але все ж це не самий ідеальний товариш для галасливих дітлахів і вже ніяк не нянька. Хоча бувають і виключення.

В ідеалі скот-тер"єр - собака для одинокої сімейної пари чи респектабельного пана в роках. Він хороший сторож і навіть захисник, тому будьте обачні, коли у дім входять незнайомі йому люди.

Часто скотчів порівнюють з ... кішками. Наприклад, у визначений час дня песик відчуває гостру необхідність дати собі волю - на повній швидкості він починає носитися но квартирі, скакати на стіни та робити стрімкі розвороти на 180 градусів ! Деколи він може також бути безцеремонним, як кіт - терєр запросто може перелізти через Вас, замість того, щоб просто обійти ...

Не дивлячись на свої короткі лапи, скотті - невтомний любитель піших прогулянок. А також немаловажна деталь для жителів мегаполісів - скотті без проблем погоджується залишатися один на протязі робочого дня, якщо, звичайно, він до цього навчений з дитинства.

Шотландські тер"єри відрізняються дуже міцним здоровям, рідко хворіють. Серед спадкових хвороб, які на щастя поки що ще нечасто зустрічаються у скотчів, можна відмітити хвороби кровотворної системи та нирок. Оригінальна "конструкція" тіла собачки часто створює проблеми під час вязок та родів.

Краще відмовитися від скотті, якщо Ви не можете приділяти достатньо часу для догляду за його шерстю. Після кожного годування  вуса та бороду - головну прикрасу скотчика - необхідно ретельно сполоснути, промокнути махровою салфеткою і акуратно розчесати спеціальним гребенем. Як мінімум 2-3 рази до року необхідний тримінг у професійного майстра по спеціальній схемі, крім того, його обовязково слід чесати щіткою, раз в декілька тижнів варто викупати у спеціальних шампунях, після прогулянки під дощем витирати лапи, живіт та бороду. Ваш скотч неодмінно буде Вам вдячний за проявлену турботу - адже в його очах "поступки важать більше, ніж слова".

 

ШОТЛАНДСЬКИЙ ТЕР"ЄР, витримки з стандарту (США) :

Висота у холці й вага : одинакову увагу приділяють висоті у холці, довжині спини і вазі. Висота у холці - близько 26 см для обох статей. Звичайно пропорційно складений скотч-тер"єр правильного зросту важить 8-12 кг, сука - 7,5-11 кг. Пропорціональність статури враховувується перш за все.

Окрас : сталевий чи сіро-сталевий,  тигровий, сідий, чорний, пісочний чи пшеничний. Білі плями не бажані і допускаються лише на грудях і то лише невеликого розміру.

Загальний вигляд : вираз морди розумний, активний. Гоова й хвіст підняті. Собака виглядає дуже компакною, мускулистою й міцною, складаючи враження величезної сили у невеликому обємі.